«Дружба» дружбою, а нафта лише за гроші

05 Квітня 2026

Іван Савчук

«Нафта стала наркотиком радянської економіки»

Р.Г. Піхоя

 

Нафтова промисловість в УРСР у 1960-і рр. розвивалась на основі Східно-Галицької і Дніпро-Донецької нафтогазоносних провінцій. У 1970-х рр. першість за обсягом видобутку сирої нафти зайняла друга з них. У 1980-х рр. почали видобувати сиру нафту у Криму. Проте обсягами видобутку першість незмінно зберігають лівобережні області – головний нафтовидобувний регіон України.

Найстарішою є нафтовидобувна провінція Східна Галичина, де головним були Бориславські нафтові промисли. На них налагодили регулярний видобуток нафти ще на початку ХІХ ст., коли тут видобували 5% всієї нафти світу. Максимум з її видобування було досягнуто у 1967 р. – 2,9 млн т, коли було введено в експлуатацію нове велике родовище нафти у м. Долина, відкрите ще у 1950 р. із первинними промисловими покладами у 38,3 млн т. Проте у кінці 1960-х рр. Бориславські нафтові промисли втрачають своє значення, бо було налагоджено нафтовидобуток на Лівобережній Україні.

У 1940 р. відкрито перші промислові поклади нафти на Лівобережній Україні неподалік Ромен. З початком промислової експлуатації Качанівського (1957 р.), Глинсько-Розбишівського (1958 р.), Гнідинцівського (1959 р.), Леляківського (1962 р.) родовищ у період між 1960 і 1970 рр. в УРСР збільшився обсяг видобутку нафти у 6,4 разу. Найбільшими первинними промисловими запасами визначалось Леляківське родовище – 52,4 млн т – майже стільки нині оцінюються всі промислові запаси сирої нафти незалежної Україні – 54,0 млн т (2020 р.).

 

Максимального значення вітчизняний видобуток сирої нафти (разом із газовим конденсатом) було досягнуто у 1972 р. – 14,5 млн т. Родовища на Лівобережній Україні досі є основою вітчизняної нафтодобувної промисловості. Не зважаючи на введення в експлуатацію з 1960 по 1990 роки 72 родовищ нафти, обсяг її видобування в Україні невпинно скорочувався становивши у 1991 р. лише 4,9 млн т, тоді як у 2020 р. він впав до 2,4 млн т.

У 80-і рр. ХХ ст. активізували роботи з пошуку нафти на шельфі Чорного моря. Знайдені невеликі поклади нафти не було сенсу добувати через видобуток дешевої нафти з великих родовищ РСФСР. Від початку 1960-х рр. почали експлуатацію надвеликих родовищ нафти у Сибіру, які стали основою радянського експорту нафти до країн Європи після розбудови мережі нафтопроводів «Дружба». Потреби республіки у нафті задовольняли за рахунок її поставок мережею магістральних нафтопроводів з Сибіру. Українські нафтовики розпочали нафтовидобуток і проклали магістральні нафтопроводи у Сибіру. Навіть діяв «Укртюменжилстрой», який продовжував розбудову м. Ноябрськ після розпаду СРСР в обмін на постачання до України 2 млн т сирої нафти.

Радянська нафтова геополітика зумовила прокладення у 60—70-і рр. ХХ ст. через територію України головного міжнародного магістрального експортного нафтопроводу СРСР — «Дружба». До його розбудови у радянському експорті переважали поставки світлих нафтопродуктів, а після його введення в експлуатацію – вже сира нафта. І саме галицька нафта була першою, яку почали у великих обсягах експортувати до країн Європи ще у 1950-х рр. У 1962 р. було запущено першу чергу цього найбільшого в Європі магістрального нафтопроводу з Долини через Дрогобич до Словаччини та Угорщини. Після виснаження цього родовища нафта почала надходити з Альметівська (Татарстан, Росія) до України і далі у країни Європи. У 1964 р. став до ладу магістральний нафтопровід Качанівка—Охтирка. Звідси у цистернах нафту вивозили до Києва і Кременчука. Це був початок формування національної мережі магістральних нафтопроводів.

У 60—80-і рр. ХХ ст. територією України пролягли магістральний експортний трансконтинентальний нафтопровід «Дружба» та магістральні нафтопроводи Самара—Лисичанськ, Тихорецьк—Лисичанськ, Мічурінськ—Кременчук, Лисичанськ—Дніпро якими постачали сиру нафту з родовищ Росії. Також було створено мережу нафтопроводів від нафтових промислів у Чернігівський і Полтавський області до нафтопереробного заводу у м. Кременчук. У 1970-і рр. Кременчук став головним нафторозподільним центром в Україні, адже від нього нафту і нафтопродукти перекачували магістральними трубопроводами у напрямах на Київ, Лисичанськ, Черкаси, Одесу, Херсон. Таким чином на території України сформувалась розгалужена мережа магістральних нафтопроводів та нафтопродуктопроводів. Куди ж йшов весь цей величезний потік сирої нафти?

Нафтовий шок у 1972 р. зумовив різке зростання ціни на сиру нафту на світовому ринку. У 1970-х рр. за 1 т експортованої до країн Західної Європи сирої нафти можна було купити 1 т пшениці, тоді як на внутрішньому ринку 1 т зерна коштувала стільки, скільки 6,4 т нафти. У 1975 – 1979 гг. ціна 1 т зерна на світовому ринку впала з 168,0 до 141,7 дол. США, тоді як у радянському експорті напроти ціна сирої нафти зросла з 11,0 до 18,7 дол. США за 1 барель, сягнувши пика у 1982 г. – 33,6 дол. США/барель. Тому продаж 1 т сирої нафти дозволяв придбати на світовому ринку 1,6 т пшениці. Не було потреби розвивати сільське господарство. Збільшуй видобуток і перекачку нафти на Захід і все, жодної тобі посухи чи зливи, й комори Батьківщині повні збіжжя. Здавалось, що от-от обіцяний М. Хрущовим комунізм засяє на горизонті як він й обіцяв у 1980 р., але капіталісти взяли й обвалили ціну сирої нафти на світовому ринку з 33,6 дол. США за барель (1982 р.) до 14,0 дол. США (1986 р.). Тому замість комунізму розпочалась «Перебудова», яка тривала на тлі падіння цін на сиру нафту і зумовила розпад СРСР.

 

05 Квітня 2026
18 Березня 2026

Справа Сумської ЧК. Як п'яні чекісти грабували євреїв

 Едуард ЗУБ У протоколи обшуків заносили геть не все ...
12 Березня 2026

Свій Ленін. Чому ініціаторів Української Комуністичної партії вигнали з комуністів?

Андрій ЗДОРОВ "Нова Росія і нова Україна - дві ...
08 Березня 2026

Контрреволюційне жіноцтво. Як 8 березня на один рік вихідним днем стало

  Геннадій ЄФІМЕНКО   100 років тому жінки радянської ...
22 Лютого 2026

Від "телячої" до "домінуючої". Як більшовики хотіли перетворити на зброю українську мову

Геннадій ЄФІМЕНКО 23 лютого 1920 року газета "Вісті ВУЦВК" ...