З циклу «30 перемог української зброї»: доба Хмельниччини

19 Березня 2026

 

Автор – Володимир Лободаєв, художник – Сергій Шаменков

 

Морський похід 1616 року та здобуття Кафи. Одна з найвідоміших та найуспішніших морських операцій запорозьких козаків із низки особливо вдалих морських походів проти Османської імперії та Кримського ханства у перші два десятиліття ХVII століття. У 1616 році турецька флотилія на чолі з Алі-Пашою спробувала блокувати козаків у Дніпровському лимані. У відповідь дві тисячі запорожців розгромили турецьку ескадру, захопили 15 галер і близько сотні човнів. Далі козацька флотилія під проводом гетьмана Петра Сагайдачного вдарила по південному узбережжю Кримського півострова, спаливши, зокрема, і турецьку фортецю Кафу (тепер – Феодосія). У Кафі, яка була головною турецькою базою в Криму і найбільшим невільничим ринком у Північному Причорномор’ї, козаки звільнили чимало християн-невільників.

 

Хотинська битва. 2 вересня – 10 жовтня 1621 р. Завершальна битва Хотинської війни 1620 – 1621 років між Річчю Посполитою та Османською імперією. Величезний внесок у знищення османської армії під Хотином зробили українські козаки на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним. У результаті колосальних втрат (близько 40 тисяч воїнів) султан Осман II був змушений припинити війну. Було розвіяно міф про непереможність турецького війська, зупинена експансія Османської імперії в Європу.

 

Жовтоводська битва. 29 квітня – 16 травня 1648 р. Перша переможна битва козацько-татарської армії гетьмана Богдана Хмельницького над військом Речі Посполитої. Відбулася на річці Жовті Води (нині річка Жовта), поблизу урочища Княжі Байраки біля села Пахарівка Олександрійського району Кіровоградської області та на околиці міста П’ятихатки П’ятихатського району Дніпропетровської області. Річпосполитське військо було розбито. Частина воїнів потрапила в полон. Перемога під Жовтими Водами сприяла розгортанню визвольного руху.

Корсунська битва. 26 травня 1648 р. Перемога козацько-татарської армії під проводом Богдана Хмельницького над військом Речі Посполитої під командуванням Миколи Потоцького у балці неподалік сучасного села Виграїв (колишній хутір Горохова Діброва) Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Польська армія потрапила в засідку і була розгромлена за кілька годин. Це був нечуваний в історії козацьких воєн розгром коронного війська. Внаслідок перемог під Жовтими Водами та Корсунем Богдан Хмельницький здобув вагомий шанс на реалізацію своїх планів побудови козацької автономії.

 

Пилявецька битва. 21– 23 вересня 1648 р. Переможна битва козацько-татарського війська на чолі з Богданом Хмельницьким проти польської армії на берегах річки Іква – притоки Південного Бугу, неподалік містечка Пилявці (тепер село Пилява Старосинявського району Хмельницької області). Не витримавши натиску, польські підрозділи почали безладно відступати. В останній день битви відступ перетворився на панічну втечу. Було захоплено всю польську артилерію та величезний обоз. Наслідком поразки польського війська став новий похід Хмельницького, який увінчався облогою Львова і Замостя, знищенням річпосполитської адміністрації на Волині та Поділлі.

 

Зборівська битва. 15 – 16 серпня 1549 р. Козацько-татарська армія Богдана Хмельницького завдала значних втрат польському війську Яна ІІ Казимира під Зборовом (нині райцентр Тернопільської області). У другій половині дня 16 серпня бій було припинено, почалися переговори. Зборівський мирний договір оформив територіальну автономію козацької України.

 

Батозька битва. 1 – 2 червня 1652 р. Козацько-татарська армія під проводом Богдана Хмельницького перемогла коронне військо під командування Мартіна Калиновського поблизу гори Батіг (біля сучасного села Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області). Річпосполитське військо було вщент розгромлене. Наслідком битви стало фактичне відновлення дії Зборівського договору (1649) і скасування Білоцерківського (1651), який був підписаний після поразки козацького війська під Берестечком. Територія козацької України знову розширилась до меж часів Зборівської угоди (колишні Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства).

 

Конотопська битва. 7 – 9 липня 1659 р. Переможна битва козацько-татарського війська на чолі з гетьманом Іваном Виговським проти московської армії на берегах річки Куколки (біля сіл Соснівка і Шаповалівка неподалік Конотопа). Московське військо під командуванням Олексія Трубецького і Григорія Ромодановського було вщент розбито. За літописними відомостями, на Конотопському полі полягло від 14 до 40 тисяч царських ратників. У полон потрапили представники аристократичних московських родів. Це була одна з найбільш відчутних і ганебних поразок царських військ у другій половині XVII століття.

19 Березня 2026
18 Листопада 2019

Таємниці родинної усипальниці Скоропадських (відео)

Лекція Ольги Ковалевської в Національному музеї історії України в ...
09 Вересня 2019

Козаки — вогнепальна піхота

Лекція-презентація реконструктора Віталія Павленка в Національному музеї історії України ...
29 Липня 2019

Ідея і міф Сарматизму

Лекція Івана Гоменюка в Національному музеї історії України в ...
20 Березня 2019

Мазепа дбав лише про власні статки і мало опікувався потребами населення Гетьманщини?

Міф Мазепа дбав лише про власні статки і мало ...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *